Яка кількість хромосом у кішок та які функції вони виконують
Зміст
Кішки – це такий самий живий організм, як і люди. Зовнішній вигляд тварини, особливості її поведінки, характеру та навіть звичок зумовлені саме впливом генетики. Хромосомний комплекс, який визначає каріотип домашнього вихованця. Скільки хромосомних пар у кішки, і який це має вплив на її життя?
Що являють собою хромосоми у котів
Просто так розповісти про хромосоми складно. Потрібно мати певне уявлення про те, що таке генетика, і яку роль вона грає у житті людей та тварин. Як і всі інші живі істоти на планеті, кішка складається з клітин. Усередині клітини знаходиться ядро – основа життя. Саме в ядрі міститься певний набір генів. Гени відповідають за передачу, зберігання та реалізацію спадкової інформації.
Хромосоми – це спеціальні структури, що утримують гени всередині ядра клітини. У кішок 38 хромосом, які становлять 19 пар. Нуклеопротеїдні структури складаються з дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) та білка. Оскільки коти – це еукаріоти, відповідно набір хромосом (або геном) у них еукаріотичного типу.
Кількість хромосом у тварини
Загальна кількість та структурні особливості хромосом – це постійний показник, який не змінюється протягом усього життя.
Він називається каріотипом. ДНК відносяться до гомологічним та парним хромосомам. Другі також часто називаються гаплоїдними. Статеві хромосоми мають набір ХХ або ХУ. У процесі запліднення пари розпадаються, після чого формуються знову. Залежно від того, яка пара утворюється, залежить підлога кошеня.
Сучасна генетика має високий рівень розвитку. Науці вдалося розшифрувати геном людини, який набагато складніший, ніж у багатьох ссавців, до яких належать і кішки. Тому на даний момент існує точна відповідь на питання – скільки у домашньої кішки хромосом. Як уже згадувалося вище, їх 38 штук, 19 пар (18 парних та 1 непарна).
Примітно, що в інших популярних серед людей тварин хромосом може бути набагато меншим або більшим. Наприклад, у собак їх 78, у корів – 60, і т.д.д. Щодо людини, то у неї їх 46.
Особливості каріотипу
Каріотип – це певний набір хромосом, характерний для того чи іншого виду. Залежно від особливостей набору, ці структури можуть мати різне число, форму, розмір і т.п.д. Всі ознаки виду успадковуються безпосередньо за допомогою каріотипу.
Наприклад, наявність вусів у кішок - це якраз генетична інформація, що міститься в геномі. Якщо тварина народжується без них, значить, стався збій на генетичному рівні, що є надзвичайно серйозною проблемою. Або те, що кішки традиційно бояться води- Це теж спадковість. На даний момент людство не навчилося виправляти генетичні помилки навіть у себе, не кажучи вже про тварин.
18 пар хромосом містять всю інформацію про зовнішній вигляд вихованця, його забарвлення, екстер`єр, характер і т.п.д. А ось остання непарна відповідає за статеву інформацію. У процесі запліднення ця хромосома з`єднується з частиною набору, «наданого» самцем, унаслідок чого зароджується нове життя.
38 хромосом - це не означає, що така кількість даних структур знаходиться у всьому організмі. Такий набір актуальний для кожної клітини.
Спадкові фактори
Каріотип грає визначальну роль у спадковості кішок. Соматична клітина тварини містить 38 хромосом, які, у свою чергу, складаються з дрібніших частинок – генів ДНК. Ці гени несуть у собі інформацію, яка обов`язково передаватиметься наступним поколінням, крім випадків, коли йдеться про кастрованої особи . Будь-які зовнішні прояви у кошеня, характерні для батьків, називаються фенотипом.
Оскільки число хромосом (за винятком статевої) є парним, це означає, що інформація передається як від матері, так і батька. Тим не менш, кількість успадкованої інформації може бути різною. Це залежить від того, який саме ген себе проявляється більшою мірою.
Відомо, що вони можуть бути домінантними та рецесивними. Тут є суттєва різниця:
Домінантний | Рецесивний |
Є провідним, відповідно, що зберігається у ньому інформація проявляється у першому поколінні спадщини. Позначається великими латинськими літерами | Не такий сильний, як домінантний, а тому, як правило, виявляє себе лише у наступних поколіннях, наприклад, у другому чи навіть третьому. Позначається малими латинськими літерами. |
Залежно від поєднання генів визначають гомозиготний та гетерозиготний тип. Перший - це АА або аа, тобто комбінація двох домінантних або двох рецесивних генів. Другий – Аа, поєднання домінантного та рецесивного генів. Більш сильний ген активно проявляє себе за будь-якого варіанта комбінації, а ось слабкий – тільки в гомозиготному аа.
Примітно, що якщо у кішок народжується кошеня з гомозиготним типом аа, то воно може бути зовсім несхожим на своїх батьків, оскільки слабка генетика виявить себе лише у його нащадках. Тобто, на батьків кота будуть схожі, наприклад, його «онуки».
Саме хромосоми передають у спадок таку важливу інформацію, як:
- забарвлення вовни та її тип;
- колір очей;
- довжина та товщина хвоста;
- розміри та розташування вух, форма вушної раковини;
- схильність до тих чи інших захворювань.
Забарвлення шерсті
Серед набору генів у котів є ті, які безпосередньо відповідають за забарвлення вовни та її структуру. Дана схема працює так – нестатева соматична клітина містить певну кількість таких генів. Їхнє завдання – гальмувати поширення меланобластів. Це пігмент, який, власне, і надає вовни той чи інший колір. Якщо ген не дає меланобластам досягти вовни, то в цьому місці волосся не фарбується, і залишається білим. Якщо в певних клітинах цього гена немає, значить, тут можлива міграція меланобластів, внаслідок чого здійснюється забарвлення вовни. Саме таким чином на тілі тварини з`являються характерні плями.
Звичайний пігмент, на якого не впливає генетична інформація, дає смугасте забарвлення. Але гени можуть змушувати меланобласти забарвлювати шерсть в інші відтінки. Все залежить від каріотипу. У гетерозиготних котів забарвлення буде смугастим, а у гомозиготних – однорідним.
Іноді можлива мутація генів, внаслідок чого знижується або взагалі припиняється вироблення ферменту тирозинази. Внаслідок цього у тварини розвивається альбінізм.
Мозаїка
Коли кошеня має один або два кольори - це нормальне явище, знайоме кожному. Але іноді вихованець може виглядати як справжня мозаїка, адже його шерсть поєднує три і навіть більше відтінків. Чому так відбувається?
Звичайно, вся справа в тих генах, з яких складаються дані структури. Гени, що відповідають за розмальовку, містяться в Х-хромосомі. Причиною мозаїчності є те, що хромосома складається з різноманітних генів, що «забарвлюють» шерсть. Тобто тут немає нічого екстраординарного, хоча це й порівняльна рідкість.
Так що якщо ви є щасливим володарем різнокольорового котика, це не говорить про те, що він має якісь генетичні відхилення або захворювання. Все нормально, просто це зустрічається не так часто.
Синдром Дауна у котів
Оскільки кішки теж мають хромосоми, немає нічого дивного в тому, що ця патологія зустрічається і в них. Як і люди, хворі коти теж відрізняються від здорових особин характерною посадкою очей та виразом мордочки.
Хвороба Дауна має місце, коли в каріотипі з`являється зайва непарна хромосома. Відповідно, у хворих кішок їх буде 39, а не 38, як у здорових. Особи з 20 парами зустрічаються дуже рідко. Багато в чому це зумовлено тим, що кішки не вживають алкоголь та наркотики, не курять, не працюють у несприятливих умовах і не роблять інших дій, які можуть спровокувати генну мутацію. Деякі вчені вважають, що сама по собі кішка з такою генетичною патологією з`явитися не може, вважаючи, що таких особин виводять спеціально, як піддослідний.
Тим не менш, в інтернеті можна знайти масу фото котів, які страждають на дане генетичне захворювання. Такі вихованці, незважаючи на важку та невиліковну хворобу, виглядають мило, і теж можуть бути домашніми улюбленцями. Жодних проблем з їх вихованням та змістом не буде – вони просто інші, і всі.
Вкрай важливо не плутати синдром Дауна з фізичними дефектами, спричиненими генними мутаціями. Таке може статися при міжродовому схрещуванні тварин, і трапляється це явище набагато частіше, ніж описана хвороба. Кішки, які належать до одного роду, і при цьому схрещуються, рано чи пізно дадуть зовсім непридатне у фізичному плані потомство. Тож за цим потрібно ретельно стежити.
Отже, ми розібралися, що у кішок 38 хромосом, що становлять 19 пар, одна з яких неповна і є половою. Нічого складного в цій науці немає, і якщо вам цікаво, то розібратися в цьому не складе жодних труднощів.